为什么飞机撞鸟会坠机


Безст??чна о?бласть (англ. endorheic basin) — територ?я, що не ма? поверхневого стоку у Св?товий океан. Води в безст?чних областях або надходять у безст?чн? озера, або витрачаються на випаровування ? майже не беруть участ? у великому кругооб?гу води.
Безст?чн? област? займають 20 % територ?? суходолу.
Серед безст?чних областей вид?ляють безст?чн? област? з внутр?шн?м стоком, на територ?? яких може випадати значна к?льк?сть опад?в, сформована г?дрограф?чна мережа водоток?в, але вс? вони несуть сво? води у замкнут? безст?чн? озера (наприклад, басейни р?чок Волга, Урал — Касп?йське море; Амудар'я ? Сирдар'я — в Аральське море).
? безст?чн? област?, без поверхневого стоку (аре?чн? област?), тому що вся вода, що випада? на ?хню поверхню швидко випарову?ться ? ст?к не може сформуватися. В таких областях р?чи прот?кають лише транзитом. Аре?чн? област? займають 17 % поверхн? материк?в. Найб?льшими серед них ? Сахара, пустел? Австрал?? та Центрально? Аз?? та ?н.
Вода безст?чних областей бере участь у в?дносно самост?йних кругооб?гах, а зв'язок з? Св?товим океаном зд?йсню?ться лише шляхом перенесення вологи в паропод?бному стан? пов?тряними теч?ями, або (незначною м?рою) п?дземним шляхом.
До безст?чних басейн?в належать так? найб?льш? озера св?ту, як Касп?йське та Аральське моря, що ? найб?льшими у св?т? солоними водоймами, в?др?заними в?д океану.[1]
В межах Укра?ни, м?ж р?чками Молочною та Дн?пром, розташована безст?чна р?внинно-подова область.
Б?льш?сть атмосферних опад?в знаходить свою дорогу до океан?в через мережу р?чок, озер ? бол?т. Проте ?сну? низка водойм, як? в?дносяться до безст?чних басейн?в, де рель?ф не дозволя? ?м ст?к в океан. Ц? безст?чн? водозб?рн? басейни називають сточищем озера.[2]
Безст?чн? озера, як правило, знаходяться в середин? континенту, далеко в?д океану. ?хн? водод?ли часто обмежуються геолог?чними утвореннями, такими, як г?рськ? хребти, як? в?др?зують доступ до св?тового океану. Внутр?шн? поверхнев? води випаровуються, залишаючи високу концентрац?ю м?нерал?в та ?нших винесених водою продукт?в ероз??. З часом ц? продукти ероз?? можуть призвести до того, що вода безст?чного озера може стати в?дносно солоною. Оск?льки основний в?дт?к з цих озер в основному зд?йсню?ться за рахунок випаровування та ?нф?льтрац??, безст?чн? озера, як правило, чутлив?ш? до забруднення вод та, в ц?лому, навколишнього середовища, н?ж водн? об'?кти, як? мають доступ до св?тового океану.[3]
Безст?чн? рег?они можуть бути в будь-яких кл?матичних поясах, але найчаст?ше ? в посушливих пустельних районах. У тих районах, де к?льк?сть атмосферних опад?в вища, прибережна ероз?я в ц?лому буде здатна промити дренажн? канали (зокрема, п?д час повен?), здолавши безст?чну г?дролог?чну систему географ?чних бар'?р?в ? в?дкрити басейн до навколишньо? територ??. Чорне море, ймов?рно, ? таким прикладом прориву у Середземне море.
Континенти р?зняться у частковому в?дношенн? площ безст?чних рег?он?в через географ?чн? ? кл?матичн? умови. Австрал?я ма? високий в?дсоток безст?чних рег?он?в — 18 %, тод? як П?вн?чна Америка — 5 %. Приблизно 18 % суходолу належить до басейн?в безст?чних озер, найб?льше таких район?в в Аз??.
У пустелях, опад?в замало, а сонячне випаровування завелике, що призводить до р?зкого скорочення формування дренажних систем. Закритий ст?к часто призводить до концентрац?? солей ? ?нших м?неральних речовин у безст?чному озер?.
Тимчасов? безст?чн? озера висихають ? на ?х м?сц? утворюються такири.
Пост?йн? ? сезонн? безст?чн? озера можуть утворюватися в безст?чних басейнах. Безст?чн? басейни в основному стаб?льн?, зм?ни кл?мату ?з скороченням опад?в зм?нюють береги озер. Нав?ть найб?льш пост?йн? безст?чн? озера зм?нюють розм?р ? форму, часто стають значно менше або д?ляться на дек?лька др?бн?ших частин п?д час посушливого сезону.
Людина осво?ла ран?ше непридатн? пустельн? райони, в?дтак р?чков? системи, як? живили багато безст?чних озер, зм?нилися через спорудження гребель, канал?в ? водогон?в. Це призвело до зб?льшення м?нерал?зац?? (солоност?) озерно? води, п?двищення концентрац?? забруднювальних речовин ? порушення екосистем.

Безст?чн? озера в Антарктиц? знаходяться в Сухих долинах Мак-Мердо, Земля В?ктор?? — найб?льша в?льна в?д криги область Антарктиди.
- Озеро Дон Хуан— п?дземне живлення в?д льодовика ? залиша?ться в?льним в?д криги протягом всього року.
- Озеро Ванда в долин? Райт ма? пост?йний льодовий шар, край якого тане вл?тку дозволяючи вит?кати найдовш?й р?чц? в Антарктиц? — Он?кс. Озеро ма? 70 м глибини ? ? надсолоним.
- Озеро Бонн? розташоване в долин? Тейлор ма? пост?йний льодовий шар ? под?лений на дв? частини хребтом Бонн?. Озеро живиться в?д танення льодовика. Його ун?кальна льодовикова ?стор?я призвела до утворення шару ропи в донних вод ? шару питно? води на поверхн?.
- Озеро Гоаре, в долин? Тейлор, ? нов?тн?м озером в Сух?й долин?, одержу? живлення майже виключно з Канадського льодовика. Озеро ма? пост?йний льодовий шар.
- Озеро Фрикселл, розташовано у прилегл?й до моря Росса долин? Тейлор. Озеро ма? пост?йний льодовий шар ? льодовикове живлення 6 тижн?в на р?к. Солон?сть води зроста? з? зб?льшенням глибини.

Велика частина Зах?дно? ? Центрально? Аз?? частина ?диного г?гантського внутр?шнього басейну. Вона м?стить ряд озер, у тому числ?:
- Центрально-Аз?йський внутр?шн?й басейн, найб?льший з трьох великих сточищ, що охоплюють Монгол?ю.
- Басейн Касп?йського моря, до нього в?дноситься ? все сточище Волги.
- Р?чки, що живили Аральське море були використан? на зрошування, що призвело до р?зкого скорочення озера.
- Озеро Балхаш.
- Лобнор, у п?вденно-сх?дн?й частин? С?ньцзян-Уйгурського автономного району на п?вн?чному заход? Китаю.
- ?ссик-Куль, Сонг-Куль ? Чатир-Куль озера в Киргизстан?.
- Систанський басейн в ?ран? ? Афган?стан?.
- Таримський басейн в Синьцзян-Уйгурському автономному район?.
- Басейн Убсу-Нур, Монгол?я, Республ?ка Тива, Рос?я.
- Мертве море, найнижча точка на поверхн? Земл?. ?зра?ль ? Йордан?я.
- Самбарське солоне озеро в Раджастхан?, п?вн?чно-зах?дна ?нд?я.
- Озеро Ван в Туреччин?, одне з найб?льших безст?чних озер св?ту.


Австрал?я ма? сухий кл?мат, низьк? показники стоку пов'язан? з його давньою геолог?чною будовою. Тому вона ма? велику частку внутр?шнього басейну. А саме:
- Басейн озера Ейр, включа? кр?м озера Ейр, ще й озеро Фром.
- Озеро Торренс, на зах?д в?д хребта Фл?ндерс в П?вденн?й Австрал??.
- Озеро Коранджамайт, надсолоне вулкан?чне озеро в зах?дн?й В?ктор??.
- Джордж, ран?ш мало зв'язок з? стоком басейну Муррей-Дарл?нг
- Озеро Туркана в Кен??.
- Дельта Окаван?о, безст?чна внутр?шня дельта в пустел? Калахар? в Ботсван?.
- Озеро Нгам? в Ботсван?.
- Озеро Чад (м?ж Чадом ? Камеруном), основне живлення р?чки Шар? ? Логон.
- Естоша озеро в Нам?б?? в Естошенському нац?ональному парку.
- Каттара в ?гипт?.
- Мельг?р в Алжир?
- Озеро Чилва в Малав?.
- Афарська улоговина в Еритре?, Еф?оп?? ? Джибут?
- Долина Мех?ко в до-колумб?вський час складалось з п'яти озер, деяк? з них: Тескоко, Хоч?м?лко,Чалко.
- Озеро Крейтер в штат? Орегон.
- Озеро Дев?лс П?вн?чна Дакота.
- Великий В?докремлений Басейн Вайом?нг.
- Великий басейн штати Невада ? Юта.
- Мапим? в п?вн?чн?й Мексиц?.
- Басейн Гусмана п?вн?ч Мексики, п?вдень Нью-Мексико.
- Озеро Ат?тлан, гори Гватемали.
- Нойз?длер в Австр?? ? Угорщин?.
- Траз?мено в ?тал??.
- Веленце в Угорщин?.
- Преспа на кордон? Македон??, Албан??, Грец??.

- Басейн Альт?плано, другий за площею у св?т?.
- Озеро Валенс?я (?сп. Lago de Valencia) друге за площею озеро Венесуели.
- Салар-де-Атакама, пустеля Атакама, Чил? (б?ля плато Альт?плано, але не його частина).
- П?вн?чно-Зах?дний пампаський басейн, Сух? Пампаси, Аргентина.
- П?вденно-Зах?дний пампаський басейн, Сух? Пампаси, Аргентина.
- Басейн озера Мар-Чик?та, пров?нц?я Кордова, Аргентина
- Месета-Самункура, Патагон?я, Аргентина.
Найв?дом?ш?:
- Чорне море, до його злиття з? Середземним морем
- Середземне море п?д час Мессинсько? кризи (5 млн рок?в тому), коли перервався зв'язок з Атлантичним океаном.
- Озеро Лагонтан на заход? США.
- ↑ Drainage systems. Encyclopedia Britannica. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 11 лютого 2008.
- ↑ What is a watershed and why should I care?. university of delaware. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 11 лютого 2008. [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Endorheic Lakes: Waterbodies That Don't Flow to the Sea. United Nations Environment Programme. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 11 лютого 2008. [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]
- Загальна г?дролог?я / За ред. В. К. Х?льчевського ? О. Г. Ободовського — 2-ге вид., доповнене. — К.: ВПЦ ?Ки?вський ун?верситет?, 2008. — 399 с. — ISBN 978-966-439-016-0
- Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
- Primer on endorheic lakes [Арх?вовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- The Silk Roads and Eurasian Geography [Арх?вовано 3 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- The role of climate during high plateau formation. Insights from numerical experiments
- Playa Lakes (Endorheic Basins) [Арх?вовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.] An annotated link directory
- Безст?чна область // Словник-дов?дник з еколог?? : навч.-метод. пос?б. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остап?шина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 15-16.